"ГРІМ серед ясного неба" - документальний фільм про Героя України Ростислава ЛАЗАРЕНКА
В український прокат вийшов повнометражний документальний фільм «ГРІМ серед ясного неба» режисера Володимира Клюєва. Фільм переміг у конкурсній програмі Українського культурного фонду (далі - УКФ) і за підсумками минулого року був визнаний найкращим аудіовізуальним твором УКФ.
Документальний фільм «ГРІМ СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА» оповідає про Героя України льотчика штурмової авіації, полковника Ростислава Лазаренка з позивним "Грім". та його побратимів - як тих, хто продовжує боронити українське небо, так і тих, хто загинув. Головний герой та інші учасники фільму постають яскравими образами воїнів, які не лише перемагають ворога в повітрі, а й переживають втрати побратимів, піклуються про їхні родини та гідно відповідають на виклики сьогодення.
Йому було 27 років, коли розпочалось повномасштабне вторгнення. Тоді він очолив команду штурмовиків, яка знищувала колони російської техніки. Та в перші години вторгнення виводив з-під ударів ракетних російських атак по аеродромах українські літаки.
Нині Ростислав є рекордсметом за кількістю бойових вильотів – їх у нього їх майже півтисячі. Він є заступником командира 299-ї бригади тактичної авіації.
Документальний фільм «ГРІМ СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА» (2025) занурить тебе в епіцентр подвигів пілотів штурмової та винищувальної авіації ЗСУ. Ти побачиш кадри справжніх повітряних боїв, відчуєш напруження найскладніших бойових вильотів, побуваєш на «кладовищі літаків» та дізнаєшся особисті історії Героїв України – командира Повітряних Сил ЗСУ Ростислава «ГРІМ» Лазаренка, пілота-винищувача Вадима «KARAYA» Ворошилова та їхніх побратимів.
У "Грома" всі його побратими – на вагу золота, і не тільки для нього самого, а для країни, адже російсько-українська війна великою мірою досі не програна через те, що небо над Україною не змогла захопити російська орда.
Краса українських полів та лісів, стрімкість польоту наших літаків над ними дають глядачу невелике уявлення того, що пілот бачить та відчуває, сидячи в своєму кріслі. Це може захопити. І захоплює. Не даремно ж люди так довго і вперто поривались у небо, нехтуючи ікарівською трагедією.
